25 травня 2021 року відбулася нарада членів постійно діючої робочої групи з питань узгодження спільних дій щодо зменшення рівня незадекларованої праці у Чернівецькій області, серед яких і фахівці обласної служби зайнятості, за участю представників органів місцевого самоврядування територіальних громад краю.
Йшлося про налагодження співпраці у зв’язку із набуттям чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання надмірному тиску на суб’єктів господарювання», зокрема, з питань зниження рівня незадекларованої праці та заборгованості з виплати заробітної плати.
У нараді взяли участь директорка Чернівецького обласного центру зайнятості Любов Кожолянко та начальниця відділу організації надання послуг роботодавцям Чернівецького ОЦЗ Світлана Глібіцька.
Представники Управління Держпраці у Чернівецькій області, ГУ Державної податкової служби у Чернівецькій області, ГУ Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Чернівецького обласного центру зайнятості, обговорювали нагальні питання щодо детінізації зайнятості населення області, зокрема проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи та низки заходів, спрямованих на підвищення рівня задекларованої праці тощо.
Нині спостерігається регіональний та професійно-кваліфікаційний дисбаланс між попитом роботодавців на робочу силу та її пропозицією на ринку праці області. Навантаження на одне вільне робоче місце станом на 1 травня 2021 року збільшилось на 4 особи проти 1 травня 2020 року. Фактори, що призвели до погіршення ситуації на ринку праці області, це – зменшення кількості найманих працівників у лютому 2021 року на ПОУ області на 3,6% або на 3,7 тис. осіб; зменшення кількості роботодавців, які мали вакансії у січні – квітні цього року, в порівнянні із аналогічним періодом 2020 року на 25,3%; зменшення кількості вакансій на підприємствах, в організаціях та установах області на 28% або на 1238 вакансій.
Щодо шляхів вирішення проблемних питань, фахівці служби зайнятості вбачають наступне:
- розширення сфери застосування праці;
- детінізація відносин на ринку праці;
- сприяння розвитку підприємництва та самостійної зайнятості;
- зростання зайнятості населення сільської місцевості;
- посилення мотивації до легальної зайнятості.
- створення достатньої кількості висококваліфікованих робочих місць.