Оксана Мінтянська, жителька села Горішні Шерівці із Заставнівщини, дипломований перукар-модельєр, а згодом – швачка-вишивальниця. Впродовж останніх 10 років працювала за професією «ткач», удосконалюючи свою майстерність і вкладаючи душу в кожен виріб.
За її словами, ця робота приносила їй радість та матеріальний достаток, а клієнтам – якісні текстильні вироби. Проте в житті жінки відбулися зміни, через модернізацію виробничих процесів вона втратила цю роботу.
Сім місяців безробіття стали для Оксани справжнім випробуванням. Спочатку вона сумувала за улюбленою справою, але поступово почала розглядати нові можливості. Вона стала на облік у центрі зайнятості, як безробітна, відвідувала семінари, дізнавалася про актуальні вакансії та програми підтримки.
Завдяки своїм навичкам і досвіду Оксана отримала понад 12 пропозицій роботи у Чернівцях. Проте серце тягнуло її назад у колектив, де вона працювала раніше. І тут з’явилася нагода – роботодавець Іван Захарюк із села Шубранець вирішив розширити виробництво та був готовий повернути Ірину на її попереднє місце роботи.
А завдяки програмі підтримки від служби зайнятості роботодавець отримав право на компенсацію єдиного внеску, що зменшило фінансове навантаження та сприяло розвитку бізнесу.
Сьогодні Оксана знову займається улюбленою справою, а її історія доводить, що навіть після складних періодів можна знайти нові можливості й повернутися до роботи з ще більшою мотивацією.