Інна Шелепницька відкрила в Мамаївцях власну пекарню. До цього вона працювала бухгалтеркою й паралельно пекла вдома бездріжджовий хліб. Тоді навіть не замислювалася над тим, що її мрія про відкриття власної справи у майбутньому стане реальністю.

Ідея відкрити власну пекарню виникла під час відпустки в Італії, де жінка спробувала бездріжджовий хліб, що припав їй до смаку, пише molbuk.ua
Завдяки дистанційній роботі під час карантину жінка мала більше часу спробувати себе у випіканні хліба.

Перші замовлення були для рідних

"З огляду на стан здоров’я у моїй сім’ї потребували бездріжджового хліба. У період пандемії ми з чоловіком працювали дистанційно. Діти навчалися вдома. Тоді я вперше спробувала спекти бездріжджовий хліб. Перші спроби були невдалими, але я не зупинялася. Навчалася, випробовувала різні види борошна та рецепти", – розповідає Інна Шелепницька.

Захопившись випічкою, жінка перші замовлення почала робити для рідних.

"Не усвідомлюючи сама, з двох буханців хліба, які я могла спекти за день, запити зросли до 10-12 буханців. Я намагалася поєднувати дві різні сфери діяльності: працювала бухгалтеркою і випікала. Мені це вдавалося. Я прокидалася о четвертій ранку, щоб до восьмої ранку, коли мала йти на роботу, встигнути спекти чергову партію хліба", – каже Інна.

Та з часом, коли замовлень ставало дедалі більше, жінка зрозуміла, що складно поєднувати дві роботи. Спілкуючись зі своїм братом, вона усвідомила, що хоче розвивати цю справу далі.

З допомогою свого чоловіка й двох синів Інна розробила бізнес-план для відкриття пекарні. Жінка навчалася у справжніх фахівців, обговорювала деталі з іншими пекарями й відвідувала майстеркласи.
 

"Найбільша нагорода, коли люди вдячні"

"Коли ти сам вчишся, це одне. Інша справа, коли ти навчаєшся в справжніх фахівців. Щоб відкрити свою пекарню, ми разом із чоловіком розписали, скільки потрібно обладнання, з чого розпочати для здійснення мрії. З часом за кошти гранту ми придбали подову піч, яка неабияк підвищила ефективність пекарні", – ділиться буковинка.

Пекарня розташована в селі Мамаївці. Працює вона вже два роки. Там використовують холодну ферментацію для випікання хліба, що дозволяє зберегти корисні властивості борошна.
 

Інна входить до спільноти пекарів, продовжує навчатись у них і ділитися своїм досвідом.

"У пекарні працює команда з чотирьох пекарів, які розуміють, що таке тісто і як з ним слід поводитися. Ми починали з невеликих партій. Тепер щодня випікаємо близько 300 хлібин. Ми часто експериментуємо зі смаками й складом нашої випічки, щоб зробити її незвичайною. Найбільша нагорода у цій справі, коли люди приходять до нашої пекарні, купують випічку і дякують нам", – каже жінка.

Інна вважає, якщо є велике бажання, то треба зробити все заради його здійснення.

"Хоча на початку справи було непросто, кожен успіх, кожна нова партія хліба, робили мене щасливою. Коли у країні такий складний час, наша команда продовжує розвиватися, ми не зупиняємося, а продовжуємо працювати, випікати для людей хліб. Віримо, що зовсім скоро настане мир і перемога, після чого можна буде реалізувати всі ідеї", – ділиться Інна Шелепницька.