оп

Хоча саме поняття «вихователь дитячого навчального закладу» є досить новим, все ж його коріння сягають у давні часи. Ще в Стародавній Греції серед багатьох заможних родин було популярним призначати або наймати для виховання своїх дітей спеціально навчених рабів, які мали слідкувати за формуванням особистості у вихованця, коригувати його поведінку та розвиток. Слід зауважити, що ніяких спеціалізованих навчальних закладів для дітей молодшого віку не існувало аж до початку ХІХ ст. До того часу діти отримували домашнє виховання. Привілейовані ж верстви населення часто винаймали для дітей гувернера, який, як правило, походив зі збіднілого дворянства, мав гарну освіту і заробляв цим на життя.

Перші навчальні заклади постають із початком індустріальної епохи — вони мали вирішити проблему зайнятості батьків. У Європі 1767 року в селі Вальдерсбах лютеранський пастор Жан-Фредерік Оберлін створив «залу притулку», де перебували діти, поки їхні батьки працювали у сільському господарстві.

Вихователь дитячого садка – професія, яка пред’являє ряд специфічних вимог, зумовлених специфікою виду і об'єкта його діяльності - особистості дошкільника. Зокрема, спеціаліст, який претендує на таку посаду, повинен мати комплекс професійно важливих психологічних якостей, які визначають його педагогічну майстерність, а також володіти високими моральними якостями, глибокими знаннями методики навчально-виховної роботи і психологічних особливостей дітей дошкільного віку.

Основними функціями діяльності вихователя дитячого садка є наступні:

виховна;  освітня; охорона та зміцнення здоров'я.

Виховна функція передбачає формування гармонійно розвиненої особистості у процесі морального, трудового, розумового, естетичного і фізичного виховання, вихователь ознайомлює дітей з проявами високої моралі та відповідальності людини, формує в них почуття патріотизму, співробітництва, працьовитості, вчить правильно поводитися і спілкуватися з дорослими і однолітками. 

Освітня функція - виявляється у процесі надання дитині знань, вмінь і навичок не лише в ігровій діяльності, а й у спеціально організованій навчальній, а також побутовій і трудовій діяльності. Дітей навчають поняттю кількісного співвідношеннях речей, ознайомлюють з ознаками речей, звуковими особливостями мовлення, прийомами розв'язання арифметичних задач і т. д. Від того, наскільки якісно діти навчаться логічно мислити, чітко і ясно висловлювати думки, розчленовувати слова на склади і виділяти в них звуки, рахувати, розрізняти величину і форму предметів, залежить ступінь їх готовності до навчання у школі, успішність включення у навчальний процес. 

Вихователь повинен володіти спеціальними вміннями і навичками поряд з спеціальними знаннями і методиками навчально-виховної роботи з дітьми, вміти малювати, майструвати, робити прості іграшки з паперу, картону, пластиліну, виготовляти нескладні посібники для занять. Вихователю потрібно знати багато віршів, казок, бути достатньо ерудованим, щоб відповідати на запитання дітей, володіти музичною грамотою, сольфеджіо, ритмікою, вміти танцювати і співати. 

Охорона і зміцнення здоров'я дітей є специфічною і важливою функцією вихователя дитячого садка. Зважаючи на слабку опірність дитячого організму до хвороб, необхідно створити умови для фізичного розвитку дітей, вживати заходів щодо їх загартовування, зміцнення здоров'я. Для цього потрібно знати анатомію дитячого організму, засоби загартовування і фізичного розвитку дитини, використовуючи їх на практиці і проводячи відповідну роботу серед батьків. У завдання вихователя входить також формування в дітей культурно гігієнічних навичок, зокрема, звички вмиватися і мити руки перед їжею, охайно одягатися, акуратно їсти, прибирати постіль. 

Вихователю мають бути притаманні чуйне, доброзичливе і терпляче ставлення до дітей різного віку. Внаслідок непристосованості до життя і звички до постійної опіки батьків та інших членів сім'ї дошкільнятам некомфортно перебувати у дитячому садку, якщо вони не відчувають доброзичливого, чуйного і ласкавого ставлення до себе. 

Професійна майстерність і придатність вихователя дитячого садка визначається, насамперед, високими моральними якостями, відповідальністю за дітей, їх виховання, навчання і розвиток

Вихователь займається освітою дитини: її вихованням, навчанням і розвитком. Робить з нею зарядку, проводить заняття з розвитку мовлення, навичок усної лічби, читання, малювання, ліплення, природознавства. Розвиває у дітей увагу, пам'ять, мислення, кмітливість, ініціативність, навички спілкування. Знайомить з етичними та естетичними нормами поведінки у суспільстві. Організовує проведення часу дітей: ігри, щоденну прогулянку, інші заходи відповідно до режиму дня. Несе відповідальність за життя і здоров'я дітей.
Вихователь повинен мати знання з педагогіки, психології, основ безпеки життєдіяльності, надання першої допомоги, етики та естетики, змісту і принципів організації дошкільного виховання. Знати методики навчання і розвитку дітей, вміти організовувати їх пізнавальну діяльність. Для успішного оволодіння професією людина повинна бути уважною, відповідальною, чуйною, тактовною, товариською, терплячою, виявляти схильність до роботи з дітьми. Бажано мати хорошу пам'ять, увагу, високі комунікативні здібності. Потрібні загальна культура та ерудованість, грамотна і виразна мова, добре поставлений голос, уміння керувати колективом.
Також необхідні стресостійкість, вміння контролювати свою поведінку і емоції, міцна нервова система.

Ця дивовижна професія дає можливість заглянути в «країну дитинства». Дитячий світ набагато цікавіший, безмежніший і багатший, ніж світ дорослого. Завдання вихователя – не зруйнувати цю дитячу ілюзорність, а влитися в неї, щоб розмовляти з дітьми однією мовою. Недаремно кажуть – вихователь не старіє, його душа завжди молода.